Запобігання булінгу

19 січня 2020 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VІІІ «Про  внесення  змін  до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які є види булінгу?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом.

Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися.

Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи разом весело штовхалися, але один із них впав і забився – це не вважається булінгом.

Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхаються, принижують або штовхають, не вперше нецензурно обзивають та б’ють, викладають в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)

З метою створення безпечного освітнього середовища в коледжі усі здобувачі освіти, батьки, педагогічні та інші працівники закладу повинні обов’язково повідомити директора коледжу про випадок булінгу (цькування), учасниками чи свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення стосовно інших осіб за зовнішніми ознаками, або отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Якщо студент потерпів від булінгу (цькування) або став його свідком, передусім він може розказати про це батькам, куратору групи, викладачеві, іншим працівникам коледжу, практичному психологу, завідувачу відділенням, заступникам директора, безпосередньо директору.

Якщо педагогічний або інший працівник коледжу став свідком булінгу (цькування), він має повідомити директора коледжу незалежно від того, чи поскаржилася йому жертва булінгу чи ні.

Студент (його батьки, особи, які їх замінюють, або педагогічний працівник) подає заяву на ім’я директора (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування) за формою, поданою нижче.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

У коледжі заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Директор коледжу у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

  • невідкладно у термін, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
  • за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  • повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
  • скликає засідання Комісії з розгляду випадку булінгу (далі – Комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Метою діяльності Комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі, де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

Діяльність Комісії здійснюється на принципах:

  • законності;
  • поваги та дотримання прав і свобод людини;
  • неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
  • відкритості та прозорості;
  • конфіденційності та захисту персональних даних;
  • невідкладного реагування;
  • комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
  • нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

Положення щодо протидії булінгу (цькуванню) у Львівському медичному фаховому коледжі післядипломної освіти

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у Львівському медичному фаховому коледжі післядипломної освіти

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) у Львівському медичному фаховому коледжі післядипломної освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу

План заходів щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу»

наказ МОН «Деякі питання реагування на випадки булінгу»

наказ МОН «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу»